- влучання
- —————————————————————————————влуча́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
влучання
Смотреть что такое "влучання" в других словарях:
влучання — (улуча/ння), я, с. Дія за знач. влучати 1) … Український тлумачний словник
карамболь — я, ч. У більярдній грі – влучання однієї кулі в другу рикошетом від третьої … Український тлумачний словник
мішень — і, ж. 1) Штучна або природна ціль за навчальної та тренувальної стрільби. || Об єкт для стрільби, влучання. 2) перен. Про того, хто є предметом нападок, глузувань, переслідувань … Український тлумачний словник
прямий — а/, е/. 1) Рівно витягнутий у якому небудь напрямку, без вигинів; прот. кривий. || Який іде, пролягає навпростець, з єднуючи якісь пункти (про шлях, стежку і т. ін.). || Не кучерявий (про волосся); рівний. || Без виступів, горбів, западин і т. ін … Український тлумачний словник
